
Очі війни. За поглядами — наші захисники
За місяць до початку великої війни Росії проти України ми опублікували фотопроєкт Сергія Коровайного «Очі передової» з портретами бійців, які тримали оборону на Донеччині. З міркувань безпеки, редакція не називала їхні імена та підрозділи, але показала натомість очі військових — погляди людей, які захищають наш східний рубіж.
Із початком повномасштабного вторгнення Росії ці чоловіки очікувано вступили у бої за нашу землю. Дотепер один із них, на жаль, загинув, один зник безвісти і, щонайменше, п’ятеро отримали різної складності поранення. З дозволу військових публікуємо розширену версію фото проєкту і називаємо імена та показуємо обличчя тих, кого уже можна назвати. На цих знімках морпіхи з 503-го окремого батальйону морської піхоти і бійці Правого Сектору, які ціною власних життів продовжують захищати нас від російської агресії.


«Бодя не зміг вийти з оточення, — розповідає побратим морпіха. — Ми підбили три російських БМП, і потім в одній з машин знайшли його документи. Знаючи Вацика, він би не здався живим. Але ми все одно віримо, що Богдан зміг вибратися. Можливо він у полоні».












Редакція Reporters висловлює подяку усім чоловікам та жінкам, які в лавах української армії боронять Україну. У цьому проєкті немає жіночих очей лише тому, що в момент зйомки жінок на позиціях, де працювала знімальна група, не було.
Дочитали до кінця! Що далі?
Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.
У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.