«Димить ліс. У селі догорає хата. У місті — дім»

Вранці 10 травня окупанти спробували прорвати лінію оборони на півночі Харківщини, поблизу російського кордону. Протягом доби російські війська обстрілювали прикордонні населені пункти керованими авіаційними бомбами та  атакували наші позиції РСЗВ та артилерією. Також окупанти пробували прорватись бронетехнікою. Російські ДРГ безуспішно намагались пройти кордон. Володимир Зеленський заявив про нову хвилю контрнаступальних дій з боку росіян. Українська армія відправила на ділянку фронту резервні підрозділи. Тривають бої. Аналітики deepstatemap повідомляють, що російські війська штурмують поблизу Плетенівки та по лінії Стрілеча-Борисівка.

Ситуація у Вовчанську, що знаходиться за десять кілометрів від Росії, і околицях міста — критична. Обстріли не припиняються. У громаді загинули двоє чоловіків. Більша частина міста зруйнована. Волонтери, комунальні служби і місцева влада безперервно допомагають людям гуманітаркою і медициною. Людей терміново евакуюють з регіону: станом на зараз, вивезли уже 1775 людей. Евакуацію з міста, яке цими днями потерпає найбільше від початку великої війни, зняв документальний фотограф Георгій Іванченко. 

«На шляху до Вовчанська, над лісами — сизий дим від пожеж. ДСНСники кажуть, у тих лісах від нагрівання вибухають міни-пелюстки. Дорогою так тихо, що аж стрьомно — ніби нікого немає. Скоріш за все, там просто не лишилось людей. Як от у Лимані, де 69-річна пані Лідія живе на краю села поміж двох хат: одна згоріла вщент з тиждень тому, друга — ще догорає після сьогоднішнього прильоту. 

З Вовчанська люди теж виїжджають кожного дня. Місто криють усім: КАБами, “Градами”. Літають дрони, не завжди зрозуміло — свої чи чужі. У місті бачимо двоповерхівку з трьох підʼїздів, що її щойно потушили. Поруч — вирва від авіабомби. У дворі на свій знищений балкон дивиться пані Тетяна — вона єдина лишалась жити у будинку. Дивом врятувалась — у момент прильоту була в квартирі. 

Втім, у домах навкруги людей ще вдосталь. Старші люди досі не хочуть їхати. Ніби й розуміють, що наступ росіян можливий, але не до кінця у це вірять. Кажуть, їм потрібно ще кілька днів — зрозуміти, наскільки серйозною буде ситуація. Хочуть перед відʼїздом позабивати вікна — “аби не пограбували”. Загалом у людей настрій, як у харківських комунальників: обстріл щойно закінчився, а вони вже щось замітають, суєтяться, відновлюють. Це виглядає дуже дивно. Бо, на жаль, щільність обстрілів нагадала мені Бахмут у січні 2023-го. Боюся, якщо їхня інтенсивність не зменшиться — дуже скоро місто виглядатиме, як той таки Бахмут», — розповідає фотограф.