Столиця коронавірусу
У Монастириському районі на Тернопільщині вже знають, як і що робити в піку захворюваності. Тут максимальна щільність інфікованих і мінімальна смертність.
Станом на 16 квітня у Монастириському районі виявлено 154 заражених особи. Це приблизно стільки ж, скільки у всій Київській області.
Монастириська перетворились на найбільшу в Україні лабораторію боротьби з пандемією. Хворіють усі: медики (42 особи), держслужбовці (12), поліціянти (3), вчителі (3).
Також COVID-19 підтверджено в голови об’єднаної територіальної громади та місцевого священика. Летальних випадків два: 68-річний чоловік (помер у Тернополі) та 83-річна жінка (померла у Монастириській лікарні). Динаміку захворюваності щодня викладає на своїй сторінці у Facebook голова Монастириського штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації Павло Дронь.
Жах? Не зовсім. Перше, що можна помітити: невисока летальність, порівняно з іншими вогнищами епідемії. Наприклад, у Київській області на 10 квітня було підтверджено майже стільки ж хворих (140 випадків), із них — п’ять смертей. Друге й найважливіше: максимально чесна статистика. На 27,6 тис. населення Монастириського району проведено 668 обстежень. Це поки що один із рекордних показників.
У Монастириськах, як і в інших містах, бракує тестів, пробірок і шпателів. Офіційна статистична картина віддзеркалює реальність настільки, наскільки вистачає експрес-тестів та дозволяють потужності Обласного вірусологічного центру, де проводять аналізи методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР-тести). Лікарі у Монастириськах визнають, що неможливо обстежити все населення, але в них є стратегія.
За спостереженнями завідувача хірургічного (нині інфекційного) відділення міської лікарні Василя Ференца, епідеміологічний стан у районі на два тижні випереджає ситуацію по країні в цілому. Отже, те, що зараз коїться в цьому місті, завтра відбуватиметься по всій Україні.
Про те, як містечко на Тернопільщині стало головним форпостом боротьби з епідемією коронавірусу, читайте у партнерському матеріалі Reporters та Ліга.net.
Дочитали до кінця! Що далі?
Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.
У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.