Близько пʼяти місяців Ізюм на Харківщині перебував під контролем окупантів. Коли Збройні Сили України звільнили місто, стало зрозуміло, що російська армія лишила по собі вщент зруйновані будинки, розтяжки і вибухівку на порогах шкіл і будівель, залишки численних касетних снарядів.
Найбільшою трагедією окупації Ізюму стали знайдені у місті братські могили. У містечку з населенням у 50 тисяч людей виявили три масові поховання з сотнями тіл українців. Велика кількість цих людей була насильницьки убита, багато з них перед загибеллю зазнали тортур.
Нині злочини росіян в Ізюмі розслідують українські та міжнародні експерти, слідчі продовжують ексгумацію тіл. Адміністрація міста відновила свою роботу.
Місцеві жителі ще оговтуються від шоку: під час окупації вони переховувались у підвалах, жили без світла й опалення, перечікували артобстріли, людей забирали на допити і катували. Нині до Ізюму регулярно привозять гуманітарну допомогу волонтери.
Понівечений Ізюм після відходу російської армії задокументував у репортажі фотограф Данило Павлов.
Піщанське кладовище на вулиці Шекспіра. Саме тут росіяни поховали найбільше загиблих і ними ж убитих українців під час окупаціїЕксгумовані тіла убитих українців в Ізюмі за час окупаціїПрацівник ДСНС Володимир відкопує чергове тіло, щоб передати його на упізнанняПрацівники ДСНС курять у переві. В місці масового захоронення стоїть нестерпний трупний запах, від якого рятують хіба цигаркиЕксгумоване тіло вбитого українця завантажують у рефрижераторЦього дня працівники ДСНС та поліції дістали з могил близько 20 тілСтаном на 23 вересня у звільненому місті Ізюм з масового поховання убитих окупантами мешканців піднял загалом 447 тіл, серед яких є дітиУ деяких загиблих, тіла яких вилучають з-під землі, відсутні кінцівки, зв’язані руки, осколкові поранення, травми голови та грудної клітини, в кількох загиблих відсутні геніталії, переломи ребер, колото-різані поранення, скрізні кульові поранення, мотузки на шиїДо слідчих дій на місці події було залучено понад 105 поліцейських, 10 криміналістичних лабораторій, 10 судово-медичних експертів, 80 працівників ДСНС та прокурориВійськовий капелан Юрій Потикун проводить панахиду на місці масових похованьПокидаючи Ізюм, окупанти розграбували усі крамниці. Місцеві мешканці збираються у кількох точках міста, очікуючи на гуманітарну допомогуРятівники розбирають завали зруйнованої школи на околиці ІзюмаМісцеві мешканці розбирають дерев’яні частини зруйнованої школи на дрова. В місті відсутня електрика та опаленняРятівники на даху зруйнованої школи. Розбирають завали під дощем
Військовий стоїть біля переправи через річку Сіверський ДонецьРайдуга у небі над звільненим від окупації містом Ізюм Харківської областіЖитлова багатоповерхівка в Ізюмі, зруйнована ударом авіабомби. Під завалами загинуло понад пів сотні мирних мешканцівВійськовий Олександр Довганич біля зруйнованого автомобільного мосту через річку Сіверський ДонецьМешканка Ізюму несе запас води, проходячи повз зруйнований торгівельний центр біля автовокзалу9-річний Артем чекає батьків, що стоять в черзі за гуманітаркоюРодина мешканців Ізюму чекає на гуманітарну допомогу. В чергах за найнеобхіднішими продуктами у людей минає більша частина дняВ місті досі немає електроенергії, водопостачання та опаленняЗалишки російської техніки по дорозі на Ізюм. На великій ділянці цієї дороги все ще проводять розмінувальні роботиМісцеві мешканці біжать до машини з гуманітарною допомогою, щойно її побачилиЗмучені окупацією люди сварять за продукти та речі першої необхідностіСолодощі є великим дефіцитом у щойно деокупованих містечках та селах. Хлопчик роздає под одній цукерці в рукиМаленька дівчинка знайшла серед одягу з гуманітарного вантажу літню сукню, яка їй дуже сподобаласяУкраїнський військовий ділиться власним хлібом з місцевими жінками, які не встигли отримати продуктову допомогуВікна квартири у центрі Ізюму, де зберігся український прапорецьЖінка отримала ковдру і повертається до холодної квартири щасливаБрати Данило та Антон чекають на батьків, які стоять у черзі по гуманітарну допомогуЗграя диких псів у центрі міста ІзюмІзюмські чоловіки у черзі за їжеюЖінка крокує центральною частиною міста ІзюмВійськовий Костянтин контролює пересування транспорту біля пантонної переправи через річку Сіверський ДонецьПантонна переправа через річку Сіверський ДонецьБагато приватних квартир у місті розграбованіДвері таких квартир зламаніДіра в стелі автовокзалуЖнки йдуть повз покинутий російський бензовозРадянська зірка, залишена окупантами біля їхнього штабу, який вони облаштували в місцевомубудинку культуриМісцеві діти, які залишалися вмісті під час окупації, нарешті можуть без страху вийти на вулиці містаХлопчить заглядає в машину з їжею від волонтерівМалий отримує коробку пряників для себе і своїх друзівДіти граються у звільненому містіХлопчики розглядають іграшки, які їм привезли волонтериПес чекає на свого господаряПішохідний міст через річку, який дивом вцілів після обстрілівУкраїнський військовослужбовець Роман іде пішохідним мостом через річку Сіверський ДонецьБлок-пост на в’їзді в звільнене українське місто Ізюм Харківської області
Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.
У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.
