Повернені з Маріуполя
    2 Травня 2022

    Повернені з Маріуполя

    Сьогодні, 2 травня, у Запоріжжі з самого ранку чекали повернення майже сотні цивільних, евакуйованих з-під завалів «Азовсталі». Втім станом на 18:00 понеділка автобуси із людьми ще не дісталися місця призначення. Тим часом, на точку сбору протягом дня прибували інші вимушені переселенці — зокрема, ті, хто раніше виїхав із осадженого Маріуполя і поки не з’явилася можливість рухатися далі, знаходився у тимчасово окупованих Енергодарі і Бердянську.

    На знімку Катерини Клочко — вимушені втікачі з Маріуполя: Лев, якому 1,3 роки, і його мама. 32-річний голова родини Олексій — за кадром.. Кілька хвилин тому вони дісталися Запоріжжя. Родина їхала на підконтрольну офіційній українській владі територію довгих півтора місяці.

    — Ми, — розповідає Олексій, — вирвалися з Маріуполя ще 15 березня. Тікали, як-то кажуть, тропами: спочатку заїхали у село міського типу Ялта. Це — непідконтрольна Україні територія, Мангушський район Донецької області. 

    Після Ялти родині Олексія вдалося переміститися у Бердянськ. Хоч місто на березі Азовського моря теж контролюється росіянами, та все ж там немає активних боїв. До тепер сім’я не виїжджала через ризик загинути у дорозі: без офіційних «зелених коридорів» росіяни на блокпостах могли відкрити вогонь. І байдуже, що в автівці маля та жінка. 

    — Виїхали, — підсумовує чоловік, — як тільки це стало можливим. Нам і ще одній родині з котом і таксою допомогли волонтерки — от, одна з них за кермом. 

    Нагадаємо, масовані обстріли Маріуполя тривають з 24 лютого. Місто, яке активно відновлювали останні вісім років, тепер чи не повністю знищене. Щоб мати бодай якийсь шанс вижити, цивільні, яким вдалося дістатися «Азовсталі», ховаються у підвалах підприємства разом із нашими військовими. Та, попри це, росіяни продовжують атакувати «Азовсталь» з неба. За підтримки ООН і «Червоного Хреста» початок евакуації мирних людей з-під завалів вперше погодили вчора, 1 травня. Загалом у Запоріжжі очікують прибуття приблизно сотні врятованих із «Азовсталі».  

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.

    У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00