Місяць зимових боїв
Важкі танкові бої, цілодобові артилерійські обстріли — шість років тому, 18 лютого 2015-го, українські військові вийшли з оточення у Дебальцевому Донецької області. Разом із містом-залізничним вузлом в окупації російських гібридних сил залишилися також найближчі селища: Чорнухине, Нікішине, Вуглегірськ і Логвинове.
Місцеві жителі почали масово залишати Дебальцеве ще на початку лютого. Людей вивозили легковими автівками, автобусами і маршрутками — всім, що їхало. Стареньких і тих, хто мав інвалідність, волонтери й військові виносили до транспорту на руках.
З огляду на численні відео, опубліковані журналістами з РФ, окупацією міста, яке поєднує Донецьк із Луганськом і розташоване на автомагістралі міжнародного значення, ймовірно, керував російський генерал Олександр Лєнцов. Восени 2014-го він був представником Росії у Спільному центрі контролю та координації припинення вогню: жив поблизу Дебальцевого, офіційно зустрічався з українськими військовими та журналістами.
Найважчі бої за місто та його околиці тривали з 21 січня по 18 лютого 2015 року. У них, за даними Генштабу ЗСУ, загинули 110 військових, ще 270 були поранені. Четверо солдатів, які пропали у так званому дебальцевському котлі, досі вважають зниклими безвісти. За інформацією зведеної волонтерами «Книги пам’яті загиблих», загалом за січень-лютий 15-го на Донбасі загинули 572 українських армійці.
[Серія опублікована за підтримки Посольства Королівства Норвегія в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду Норвегії.]
Дочитали до кінця! Що далі?
Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.
У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.
