Зверніть увагу: цей сайт стає архівним, але не засмучуйтеся. Тепер Reporters — не онлайн-медіа з друкованою версією, а навпаки: паперовий журнал, що виходить 4 рази на рік і має діджитал-доступ для нашої Спільноти. Долучайтеся, щоб читати і дивитися усі нові репортажі та фотоісторії на сайті The Ukrainians Media та регулярно отримувати свій друкований Reporters

    Дорослі травми
    30 Липня 2019

    Дорослі травми

    Ігор Єфімов займається документальною фотографією близько десяти років. Автор персональних і колективних виставок у різних куточках світу — зокрема в Білорусі, Молдові, Хорватії, Польщі, Франції, Австрії, США та інших країнах. Переможець міжнародних конкурсів та фестивалів вуличної фотографії. 

    Від початку російсько-української війни Ігор шукав теми, через які можна було б розповісти про цю війну широкій аудиторії. Кілька разів бував на сході, де в одній із частин познайомився з героєм цієї фотоісторії — Олександром Ходосом.

    «Батько Олександра був військовим і свого часу служив у Казахстані. Там малий Сашко отримав серйозну травму — хлопчика вдарив копитом у голову кінь. Дивовижно, але через роки саме це врятувало вже дорослому Олександрові життя. Як і батько, він став військовим — і у 2014 році поїхав на Донбас. Там потрапив під артилерійний обстріл — уламком йому проломило потиличну і скроневу кістки, зачепило мозок. Такі поранення зазвичай несумісні із життям, але завдяки дитячій травмі Олександр вижив.

    У цій фотоісторії є знімки з Амвросіївки Донецької області, Черкас і Києва. На них — процес реабілітації, буденність, родина, спільний похід по гриби. Мені вдалося стати для Олександра другом — він не звертав уваги на камеру.  

    Найбільше люблю фотографію, на якій Олександр обіймає доньку, — та світлина привідкриває ще одну грань сильного солдата. Це фото я бачу в серії останнім: це моя оптимістична крапка в історії, де є надія на перемогу і вихід з будь-якої ситуації.

    Мене вражає навіть не сама історія Олександра, а його ставлення до пережитого, жага до життя і сила волі. Це не серія фото про пораненого солдата — це історія про боротьбу і силу духу». 

    [Репортаж опублікований за підтримки Посольства Королівства Норвегія в Україні. Погляди авторів не обов‘язково збігаються з офіційною позицією уряду Норвегії.]

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.

    У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00