Зверніть увагу: цей сайт стає архівним, але не засмучуйтеся. Тепер Reporters — не онлайн-медіа з друкованою версією, а навпаки: паперовий журнал, що виходить 4 рази на рік і має діджитал-доступ для нашої Спільноти. Долучайтеся, щоб читати і дивитися усі нові репортажі та фотоісторії на сайті The Ukrainians Media та регулярно отримувати свій друкований Reporters

    Рівний пульс реанімації
    25 Травня 2020

    Рівний пульс реанімації

    Львівська обласна інфекційна лікарня головний лікувальний заклад Львівщини для хворих на COVID-19. Її невисокі австрійські корпуси ховаються у затишному дендропарку поблизу найстарішого у місті Личаківського цвинтаря. Львівському фоторепортерові Романові Балуку вдалося відвідати реанімаційне відділення лікарні. Роман співпрацює із пресслужбою Львівської міської ради, публікувався у Reuters, The Times, Радіо Свобода, «Новом Времени», газеті «День» та інших медіа.

    «Ще у перші тижні карантину я мав нагоду познімати у приймальному відділенні лікарні, куди швидкі привозили пацієнтів із підозрою на коронавірус. Я злегка дивувався спокійній, упевненій поведінці лікарів, пояснюючи це собі невеликою натоді кількістю підтверджених хворих. Було важко зняти якусь динаміку. І ось нині у повному комплекті захисних засобів я ненадовго заглянув до реанімаційного відділення. Здавалося б, у найстрашніше наразі місце Львова. Натомість там панувала така ж спокійна атмосфера, як тоді у приймальному. Все нагадувало налагоджену роками роботу досвідчених моряків під час шторму. 

    Багато лікарів. Багато скла. Багато обладнання. Натомість мало місця, кольору, а надто — часу на зйомку, більшість якого пішла на адаптацію медперсоналу до присутності камери. Коли на власні очі бачиш, як розмірено, неквапом лікарі рятують людські життя у червоній зоні, страх захворіти наче трансформується у розуміння важливості дотримання правил безпеки. А в емоційній пам’яті залишаються професійний азарт медиків, стійкість знесилених пацієнтів і краплі поту, що стікають спиною під захисним костюмом».

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.

    У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00