Зверніть увагу: цей сайт стає архівним, але не засмучуйтеся. Тепер Reporters — не онлайн-медіа з друкованою версією, а навпаки: паперовий журнал, що виходить 4 рази на рік і має діджитал-доступ для нашої Спільноти. Долучайтеся, щоб читати і дивитися усі нові репортажі та фотоісторії на сайті The Ukrainians Media та регулярно отримувати свій друкований Reporters

    Жити далі
    19 Червня 2020

    Жити далі

    Сергій Коровайний — український фотограф, знімає для Радіо Свобода, Ukraїner, The Gate Agency та Reporters, продюсер New Cave Media. У 2015-му Сергій майже рік фотографував табір «Лісова Застава» у Київській області, куди волонтери-педагоги привозили дітей переселенців із найгарячіших точок охопленого війною Донбасу.

    «Нашвидкуруч влаштований із військових наметів, цей табір у сосновому лісі під Димером став справжньою тихою гаванню для сотень донбаських дітей. Тут вони мали змогу перевести подих, відпочити, отримати психологічну допомогу. Один із психологів розповідав мені, як вони видавали дітям водяні пістолети і влаштовували справжні баталії, аби дати вихід накопиченим негативним емоціям. 

    Поволі табір розширювався, замість наметів дітей приймали вже відремонтовані будинки раніше закинутого санаторію. “Лісова Застава” поволі перетворилася на повноційний рекреаційно-реабілітаційний центр. Окрім переселенців, стали приймати дітей військових, учасників російсько-української війни. Знімаючи трансформацію цього затишного прихистку, я подружився там майже з усіма. Жив у таборі тижнями, палив вогнища і купався влітку, ходив на лижах і топив лазню взимку. Прокласти місток довіри допомогла спільна батьківщина — адже я також народився і виріс на Донбасі, хоча й поїхав звідти ще перед війною».

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.

    У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00