За маскою

Ігор Єфімов займається документальною фотографією близько десяти років. Автор персональних і колективних виставок у різних куточках світу — зокрема в Білорусі, Молдові, Хорватії, Польщі, Франції, Австрії, США та інших країнах. Переможець міжнародних конкурсів та фестивалів вуличної фотографії. Ми публікуємо один з його фотопроєктів — понад рік Ігор знімав дітей, які боролися з онкозахворюваннями. Фотовиставки допомогли зібрати кошти на лікування недужих на рак малюків: 

«У вільний час я приїздив в Обласний онкологічний диспансер у Черкасах. Спочатку ми гралися, знайомилися, діти потроху звикали до мене. Лише згодом я починав їх фотографувати. Хотілося не просто створювати гарні знімки, а й допомагати. Думав, якщо фотографії допоможуть заохотити до пожертв, і коштів вистачить на порятунок хоча б одного життя, це вже буде велика перемога.

На долю цих дітей випали складні випробування. Вони ще маленькі, але їхні погляди водночас видавалися дорослими. Більшість дітей, що на цих фотографіях, на жаль, не вдалося врятувати. Бувало, що перед черговим візитом до лікарні волонтери повідомляли мене про чиюсь смерть. Я встиг добре познайомитися з усіма дітьми, тому кожну таку звістку сприймав болісно. 

Разом із благодійним фондом ми кілька разів організовували фотовиставки у різних місцях, а перша — відбулася у дитячому відділенні центру онкології. Мене вразило, що деякі лікарі, які щоденно спілкувалися з героями фотографій, тепер, дивлячись на світлини, також плакали. Коли тобі лише розповідають про хворих дітей, ти все одно не до кінця розумієш, що їм доводиться переживати. Інакше — коли бачиш ілюстрації їхніх страждань. Фотографії в цій ситуації допомагають зібрати більше коштів. Опісля кількох виставок нам вдалося отримати суму, достатню для хіміотерапії та інших ліків для не однієї дитини».

Світлана Федорова, засновниця та директорка благодійного фонду «Подаруй дитині світ»:

«Ігор був першим фотографом в центрі онкології, якому дозволяли знімати усюди, навіть у маніпуляційному кабінеті під час виконування пункції. Він також був першим, хто не просто прийшов кілька разів сфотографувати дітей, а зробив цілісний мистецький продукт, який допоміг зібрати кошти.

У нашого фонду є проєкт, в якому ми реалізуємо мрії дітей, які балансують між життям та смертю. Десять років тому до першого підопічного проєкту — Андрія —  додому прийшов Кузьма Скрябін. Тоді нам не спало на думку, що варто такі миті фотографувати. Щасливі моменти з життя другої підопічної — Ренати — вже зафіксував Ігор. Дівчинка мріяла побачити дельфінів і ми подолали надважку дорогу в спеціально пристосованій для транспортування лежачих хворих машині, щоб потрапити у дельфінарій. Також забирали її на прогулянки в парк. Коли дівчинка потрапила до лікарні, їй прогнозували лише кілька місяців життя. Завдяки старанням лікарів і позитивним емоціям Рената прожила ще три роки. 

За офіційною статистикою хворих на рак дітей можна вилікувати у 80% випадків. У 4-річної Лєри виявили лейкоз. Якраз під час її лікування ми організовували у відділенні новорічне свято. Ігор зафіксував момент, коли дівчинка захоплено приміряла святкову сукню. Зараз Лєра вчиться у школі, займається танцями та почувається добре.

Іншому пацієнту, який теж є на фотографіях Ігоря, у 16 років діагностували рабдоміосаркому — злоякісну пухлину м’яких тканин. За два роки він вилікувався та поїхав на Всесвітні дитячі ігри переможців — міжнародні спортивні змагання для дітей та підлітків, які подолали онкологічні захворювання. Виборов три медалі у різних категоріях. Такі перемоги дають поштовх жити далі повним життям. Пізніше Тарас вчився на пекаря у кулінарному училищі. Разом з братом вони навіть відкрили в селі пекарню».

[Фотопроєкт опублікований за підтримки Посольства Королівства Норвегія в Україні. Погляди авторів не обов‘язково збігаються з офіційною позицією уряду Норвегії.]