Створення Адама
Вулична фотографія — особливий жанр. Фотографи, які працюють у ньому, використовують техніку «чесної фотографії»: фіксують події та емоції такими, якими вони є, без спотворень. Зображують людей у громадських місцях і звичних ситуаціях, але разом із тим шукають у кожному кадрі особливу атмосферу та естетику.
Фейсбук-спільнота «Українська вулична фотографія» взялася об’єднати фотографів зі спільною пристрастю до вуличної фотографії. Разом вони творять візуальний архів життя сучасної України та українців.
Щомісяця учасники спільноти разом із редакцією Reporters. обирають найкращу світлину.
Тарас Бичко ― львівський фотограф, працює у жанрі вуличної та документальної фотографії, засновник колективу «380 Collective» та член об’єднання «Little Box», діяльність яких спрямована на розвиток та популяризацію вуличної фотографії в Україні. Фіналіст конкурсів Miami Street Photo Festival, London Photo Festival, переможець Documentary Family Awards у категорії «Environmental portrait». Його роботи увійшли до книги «100 Great Street Photographs».
«Найважливіше для вуличного фотографа ― готовність миттєво відреагувати на ситуацію, яка виникла. Інколи більше ― передбачити наступну мить.
Цього разу саме так і сталося. Я зробив цей кадр у вересні 2019 року у Львові на одній із зупинок громадського транспорту. Люди просто передавали квитки і гроші за проїзд, але ця сцена відразу нагадала мені відому фреску Мікеланджело «Створення Адама». Особливо у поєднанні з красивим світлом та небом у верхній частині кадру.
Отримавши такий «подарунок», мені залишалося тільки натиснути кнопку затвору. У вуличній фотографії камера постійно мусить бути у руках або принаймні у миттєвому доступі. Для мене це головне правило, яке і в цьому випадку дало добрий результат».
Дочитали до кінця! Що далі?
Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.
У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.