Стіни великої політики
Михайло Палінчак, як фотограф п’ятого Президента України, протягом років знімав саміти міжнародних організацій, як-от НАТО, ООН чи ЄС. Окрім протокольних фото світових лідерів, Михайло створив серію знімків «Кімнати переговорів». Серія відкриває прихований від стороннього ока мінімалістичний простір приміщень та кулуарів великої політики, де приймають рішення щодо майбутнього малих та великих країн.
Уперше ідея серії з’явилася в Михайла Палінчака, коли під час одного з виступів Президента Петра Порошенка він почув словосполучення «дипломатичний фронт». Тоді фотограф і вирішив зафіксувати пейзажі цього фронту: прості прямі лінії, штучне світло, спокійні кольори, невигадливі меблі, одноманітні прозорі склянки.
З нагоди сімдесятої річниці створення НАТО лідери держав та урядів країн альянсу 3 грудня розпочинають зустріч у Лондоні. Протягом двох днів державці обговорюватимуть, як Північноатлантичний альянс може підтримати безпеку своїх союзників у сучасному мінливому світі. Кімнати, якими ходитимуть найвпливовіші світові лідери, навряд чи відрізняються від тих, які показує Михайло Палінчак. Усі ці кулуари з модульних конструкцій — тимчасові й водночас незмінні.
«Серія “Кімнати переговорів” є візуалізацією мінливості й ілюзорності політичних систем, які уособлені в тимчасових архітектурних формах.
Серія відкриває зачинені двері до кімнат переговорів: мінімалістичний інтер’єр, де розміщені лише необхідні речі; кольори, які не відволікають уваги; квіти, що мовби нагадують про існування паралельного, живого світу; практична інфраструктура з дешевою масовою фурнітурою — саме в таких просторах відбуваються найважливіші дискусії між представниками різних країн, вирішуються долі мільйонів та розробляються політичні плани на майбутнє.
Роботи передають парадокс часу — тимчасові кімнати для планування довготривалих стратегій. Парадокс цінностей — мінімалістичні простори зі штучним освітленням, де вирішують долі всіх країн. Парадокс соціальних відносин — щільний графік пошуку взаєморозуміння, де на кожну зустріч відводять лише годину. Це місце, де в кулуарах втрачається візуальна ідентичність, де все відбувається за законами протоколу та чітким сценарієм, де немає місця для імпровізації, але тісно переплітаються реальність та ілюзія».
[Серія опублікована за підтримки Посольства Королівства Норвегія в Україні. Погляди авторів не обов‘язково збігаються з офіційною позицією уряду Норвегії.]
Дочитали до кінця! Що далі?
Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.
У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.