«Росіяни — піда*аси. Так і напишіть»
Широку вулицю у центрі Миколаєва обдуває сильним вітром. Пуста, майже без людей і машин, вона не чинить спротиву: вітер забирає з асфальту опале з дерев листя і закручує їх вихром догори.
Кілька днів тому, у вівторок, 29 березня, Росія вдарила ракетами по Миколаївській ОДА, що стоїть на цій самій вулиці-пустці. Окупанти зруйнували центральну секцію будівлі — ту, де, зокрема, був кабінет очільника обладміністрації Віталія Кіма. Станом на обід 1 квітня в результаті обстрілу загинули 27 людей. Серед них, як заявив Кім, був «переговорник, який вів перемовини про здачу орками зброї, якщо буде жорстка команда… Тепер немає людини, а команда буде».
На четвертий день після трагедії завали Миколаївської ОДА все ще розбирають. 41-річний Віталій Кім стоїть в умовно безпечному районі міста. Одягнений у спортивний костюм, жилетку й кросівки. На лівій руці має синю смужку — кольорове позначення українських військових. Відомий своїми щирими відеозверненнями політик, чия медійна популярність перебуває на піку й може конкурувати із популярністю президента Володимира Зеленського, відмовляє в інтерв’ю топовим іноземним виданням. Каже, на все, що триває більше короткого коментаря, немає часу.
— Зробите, — відповідає мені, — один день із Кімом. Але не зараз. Пізніше. Ви ж бачите, що відбувається з містом. Я не можу відволікатися.
Секунд на 20 замовкає, а потім додає: «Як можу прокоментувати те, що сталося з ОДА? Росіяни — піда*аси. Так і напишіть».
Дочитали до кінця! Що далі?
Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.
У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.
