Кадри культурного процесу
Валентин Кузан — український фотограф-портретист. Із 2016 року знімає портрети українських митців і мисткинь для проєкту «Сultprocess» — дослідження українського культурного процесу через фотографічне відображення персоналій.
Протягом п’яти років Валентин відзняв тисячі кадрів з українськими письменниками, музикантками, художниками, фотографами, режисерками — людьми, чия творчість є знаковою для формування культури часів Незалежності.
«Коли на початку 2000-х я знайомився із сучасною українською літературою, мене засмучували звороти обкладинок. Фотографії авторів на них були подекуди гіршими навіть за ті, що я робив на своїх перших весільних зйомках. Це здавалося мені великою несправедливістю. Тому я був втішений, коли мої портрети українських письменників й письменниць із Book Forum 2019 в результаті випадкового флешмобу перетворили їх на зірок соцмереж. Зазвичай найвідоміших імен є кілька, але за ними в тіні лишаються десятки не менш талановитих авторів.
Останні п’ять років я виправляю цю фотографічну несправедливість, знімаючи портрети українських митців і мисткинь із різних сфер для проєкту “Cultprocess”. У 1920-30 роках український художник Анатоль Петрицький робив схожу справу — створював портрети тогочасних митців у графіці й живописі. Більшість із них відомі нам тепер як Розстріляне Відродження. Така тяглість документування української культури для мене важлива.
Спершу я знімав при нагоді, але пізніше зрозумів, що тема потребує серйознішого занурення. За допомогою експертів і мистецтвознавців склав перелік непересічних людей у тих сферах, де моїх знань бракувало. Пів року знімав художників у їхніх майстернях, потім рік — письменників: удома, на резиденціях та великих літературних подіях. Далі працюватиму з українськими музикантами, яких знімаю у гримерках та репетиційних. А ще фотографую кінорежисерів, театралів, хореографів.
Основна концепція мого проєкту — портрет митця у природному середовищі. Я завжди намагаюся приїхати до майстерні героя чи героїні, бо саме там виходять щирі й промовисті кадри. В ідеалі проводжу з ним цілий день, і переважно ми просто розмовляємо. Спілкування допомагає зробити портрети глибшими, а найкращі знімки, з мого досвіду, виходять наприкінці. Сподіваюся, проєкт зробить цих талановитих людей більш відомими широкому загалу, а ще, можливо, допоможе митцям із різних сфер познайомитися поміж собою».
Перекладач Марк Бєлорусець у себе вдома
Художник Тіберій Сільваші у своїй київський майстерні
Художник Влад Габда, м. Ужгород 
Художниця Влада Ралко в Києві
Художник Володимир Будніков у майстерні, Київ 
Письменик Андрій Кокотюха з усіма написаними ним книжками, Київ
Художниця Влада Ралко на резиденції в Каневі
Тарас Прохасько, балкон родинного помешкання в Івано-Франківську, 2016 
Тарас Прохасько вдома, 2016
Художник Анатолій Криволап у майстерні Київ 
Поет Вано Крюгер, Форум Видавців 2019, Львів
Поетка Любов Якимчук на Форумі Видавців 2017, Львів 
Фотограф В’ячеслав Поляков, Львів
[Серія опублікована за підтримки Посольства Королівства Норвегія в Україні. Погляди авторів не обов‘язково збігаються з офіційною позицією уряду Норвегії.]
Дочитали до кінця! Що далі?
Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.
У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.
