Гейза і перці
На Закарпатті знають, що села Велика та Мала Добронь є негласними столицями паприки. Коли йдеться про вирощування перцю, саме ці угорськомовні села першими спадають на думку. Сергій Гудак — ужгородський фотокореспондент Укрінформу, учасник колективних фотовиставок та співавтор кількох фотокниг про Закарпаття — випадково потрапив на тамтешнє папричне господарство.
«Іду якось по Великій Доброні, аж бачу — гірлянди перцю у дворі. А далі стежина веде на плантації. Привітний господар на ім’я Гейза Товт показав, як сушить перець на паприку, та дозволив пофотографувати.
Зайшов усередину — і мову відняло! З вулиці виднілося кілька зв’язок, а на обійсті їх висіла ціла стіна. Спочатку Гейза начисто відмовлявся фотографуватися разом із перцями. Але я сказав йому: «Без вас нема картинки», і він таки став.
Втім, власне цю світлину я зробив за кілька днів, коли приїхав віддати йому знімки. Ми вже собі просто балакали у дружній атмосфері. І поки він стояв поміж тою силою-силенною перців, я зробив його портрет.
Фотографія — часто агресивна штука. Я й сам не люблю, коли до мене з величезним об’єктивом лізуть. Однак за кілька днів бар’єр між нами стоншився, чоловік почувався природніше і зніматися вже не встидався».
Дочитали до кінця! Що далі?
Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.
У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.
