Зверніть увагу: цей сайт стає архівним, але не засмучуйтеся. Тепер Reporters — не онлайн-медіа з друкованою версією, а навпаки: паперовий журнал, що виходить 4 рази на рік і має діджитал-доступ для нашої Спільноти. Долучайтеся, щоб читати і дивитися усі нові репортажі та фотоісторії на сайті The Ukrainians Media та регулярно отримувати свій друкований Reporters

    Біль поколінь на Чатир-Дазі
    18 Травня 2020

    Біль поколінь на Чатир-Дазі

    Понад 180 000 кримських татар було виселено з власних домівок і примусово депортовано з історичної батьківщини у віддалені регіони Радянського Союзу. За наказом Сталіна цей злочин режиму було вчинено у травні 1944 року. В незалежній Україні 18 травня вшановують пам’ять жертв депортації та відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу. 

    Публікуємо знімок Аліни Смутко — фотожурналістки «Радіо Свобода», яка працювала на окупованому півострові з 2016 року. Взимку 2019-го їй заборонили в’їзд до Криму і Росії на 10 років. 

    «Мене завжди вражала міцна колективна пам’ять у кримськотатарській громаді. Старші розповідають молодим жахливі історії про депортацію, які має там чи не кожна сім’я. Ще більше вражає невпинне бажання попри все повернутися на батьківщину. 

    У наші дні татар у Криму піддають новим способам тиску: залякують через політичні погляди і релігійність, переслідують, навіть ув’язнюють за вигаданими звинуваченнями, найобурливішим із яких є звинувачення у тероризмі. Щороку 18 травня кримські татари піднімаються на гору Чатир-Даг, аби помолитися за родичів, загиблих у поїздах, що проти волі везли їх у Середню Азію.

    Це — фото одного з таких сходжень у травні 2017 року. Я ділюся ним на спомин про жертв депортації».

    Дивіться також опубліковану раніше серію знімків Аліни Смутко «Крим. По інший бік волі»історію про життя родин заарештованих активістів.

    Дочитали до кінця! Що далі?

    Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.

    У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.

    Щотижня надсилаємо
    найцікавіше

    0:00
    0:00