«Ми для людей, не люди для нас»
Польське місто Перемишль стоїть за 14 кілометрів від українського кордону. Там і у селі Медика, що неподалік, скаутська молодь приймає українців, які тікають від війни.
У волонтери беруть скаутів від 16-ти років. Одягнені в однакову форму, польські підлітки зустрічають наших людей на кордоні, годують їх, розподіляють гуманітарку та направляють до інформаційних центрів. Їхні штаб-квартири на цей період — місцеві школи.
Союз польського гарцерства — найбільша польська молодіжна скаутська організація, яка існує вже понад століття. Свою місію гарцерські командири вбачають у вихованні у молоді поваги та співпереживання до кожної людини.
— Бо ми для людей, не люди для нас. Зараз на кордоні тяжко — дуже багато біженців, але ми зустрічаємо неймовірних людей. Вони дуже вдячні, що, як тільки стають на польську землю, одразу отримують допомогу. Приємно бачити, як люди, мабуть, вперше за останній тиждень, усміхаються, бо бачать, що про них є кому подбати, — говорить командир першої зміни Прикордонного підрозділу Пьотр Міколайчик.
Дочитали до кінця! Що далі?
Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.
У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.
