Прапороносці
12 лютого близько тисячі людей вийшли в Києві на Марш єдності за Україну. Організатори акції прагнули привернути світову увагу до загрози військового вторгнення Росії в Україну. На Марші побував київський фотограф Олександр Хоменко:
— Привіт!
— О, давно не бачилися!
Вітаюся за руку й тепло обіймаюся з давніми знайомими, нехтуючи будь-якими протиепідемічними правилами. З багатьма, хто сьогодні зібралися тут, у столичному парку Шевченка, відбувається дещо подібне. Всюди чути радісний гомін. Люди давно не бачилися і мають що одне одному сказати напередодні можливої відкритої війни. Праві, ліві, ЛГБТ-активісти, інтелігенція й робітники — у спільну колону об’єдналися ті, кого зазвичай важко побачити разом без вагомої причини.
Прапор на фото несли всередині колони. З передніх рядів навіть не видно. Я помітив його випадково і миттєво зрозумів, які спогади гріли мене зсередини. Перші стотисячні марші Євромайдану відбувалися саме так. І було трохи шкода, що частіше нас об’єднують спільні загрози, аніж спільна радість.
Дочитали до кінця! Що далі?
Далі — невеличке прохання. Будувати медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду, знань і ресурсів. А літературний репортаж — це ще й один із найдорожчих жанрів журналістики. Тому ми потребуємо вашої підтримки.
У нас немає інвесторів чи «дружніх політиків» — ми завжди були незалежними. Єдина залежність, яку хотілося б мати — залежність від освічених і небайдужих читачів. Запрошуємо вас приєднатися до нашої Спільноти.
