Дві машини дрів на зиму

75-річний Микола Матусевич із села Матюші на Київщині — один із десяти співзасновників Української Гельсінської групи. У 1970-х, ризикуючи власним життям, він передавав інформацію про порушення прав людини в УРСР на Захід, зокрема Президентові США Джиммі Картеру та Папі Римському Івану Павлу ІІ. За свою правозахисну діяльність в СРСР Микола Матусевич відбув 12 років ув’язнення. Нині, вже у незалежній Україні, він мешкає сам у курнику без води та опалення на околиці Василькова. Пенсія одного з найвідоміших українських дисидентів становить 3700 гривень — з урахуванням президентської у 2 тисячі.

Про такий стан речей ще рік тому розповідала київська журналістка Дарія Гірна, чий проєкт «Обличчя Незалежності» про долі українських в’язнів комуністичного режиму ми нещодавно опублікували. Гірна неодноразово звертала увагу Васильківської міськради, яка видатна людина мешкає у їхній громаді. 

20 грудня цього року міська рада та голова Василькова присвоїли Миколі Матусевичу звання почесного громадянина міста і нагородили премією. На світлині Богдана Кутєпова Микола Іванович із собакою Матильдою дивляться на купку мокрих дрів, які почесному васильківцю доставила під двір міська влада. 

Вже за годину після публікації світлини у Фейсбуці небайдужа українка зголосилася оплатити йому дві машини дрів на зиму — повідомив автор знімку. По 18 тисяч гривень кожна. Сухих і поколотих. З доставкою. «Дякую тій святій Людині, яка категорично проти, щоб її ім’я називали, — написав Богдан. — Є серед нас реальні небайдужі громадяни, які часом тихо роблять важливі вчинки. І нас багато».