Журналіст Шура Буртін кілька тижнів розпитував громадян РФ, що вони відчувають, коли думають про війну.
«— Ну зрозумійте, — казав я, — там гинуть звичайні люди. Важко за допомогою бомб змусити їх нас полюбити…
— Ну зрозумію я, і що?! — раптом вигукнула жінка.
Люди в Росії звикли вважати війну сакральним досвідом, який може змити все і повернути їх до якогось справжнього смислу, до себе. Їм здається, що війна звільнить їх від того, у чому вони опинилися. Вся країна повторює слова про “денацифікацію”, “демілітаризацію” та “визволення”. Напрошується думка, що ці слова виникли невипадково. Люди справді підсвідомо хочуть цього, але не можуть отримати. І виражають у вигляді агресії до тих, кого вважають максимально схожими на себе. Росія робить з Україною те, що хотіла би зробити із собою».
Усі два місяці війни багато росіян відкрито підтримують «спецоперацію» — заплющуючи очі на вбивства та зґвалтування, обстріл мирних міст, немислимі руйнування та мільйони людей, які втратили дім. Репортаж-дослідження про те, як страх і почуття приниженості перемогли в них людяність, читайте мовою оригіналу за посиланням.
Ілюстрація: Meduza