Вона каже журналістам про важкопораненого: «Дивіться, він мені моргає!». А той ледь може говорити. Напівпритомний, із крапельницями та кисневою маскою на обличчі, боєць, якого щойно поранило під час спроби росіян штурмувати наші позиції, звідкись знаходить у собі сили підняти руку з обручкою на безіменному пальці та сказати: «Я жонатий!».
Лікарка червоніє, а Бахмутський медичний стабілізаційний пункт в цю ж секунду заливається сміхом — навіть тут, серед крові та болі, знаходиться місце для світлого.
Лікарку звуть Інна Муцук. У Києві вона працює в лікарні швидкої допомоги, а тут, на стабпункті 93-ої ОМБр «Холодний Яр» під Бахмутом, волонтерить з літа минулого року.
«Інну, — каже авторка знімку, прес-офіцерка «Холодного Яру» Ірина Рибакова, — відпускають до нас у такі собі відрядження. Як волонтерка, вона місяцями допомагає на стабпункті. І, хоч це дуже непроста робота, важка і фізично, і морально, у медиків трапляються й такі веселі випадки. Ми б’ємося, Бахмут тримається, життя триває.