Лондон зачинено на карантин. Уночі спорожнілою Трафальгарською площею снують лише поодинокі зграйки безхатьків. Утім, не всі тут — досвідчені вуличні мешканці. Восьмирічна кар’єра поляка Мартіна — від швейцара до кухаря модного ресторану у східному Лондоні — закінчилася вулицею. Через карантин його раптово звільнили, а заощаджень він не мав. Вже шість тижнів чоловік мешкає на шматі хідника біля метро «Чарінг-Крос».
Все більше звільнених працівників лондонського ресторанно-готельного бізнесу опиняються на вулиці, бо не здатні платити за оренду житла. Жертви ненадійної роботи та сумнівних умов проживання, ці нові безхатьки не долучені до системи соціальних виплат або не можуть собі дозволити на них чекати. Столичні центри допомоги нужденним також зачинені, тому безхатькам ніде поїсти, помитися, випрати одяг чи бодай справити нужду. Навіть знайти картон для такого-сякого притулку проблематично, адже зачинені бізнеси не викидають упакувань. Подаяння зникли разом із перехожими. Наприкінці дня кафе не роздають нерозпроданих сендвічів. У місті позникали звичні запахи — смаженого фастфуду, кави, розливного пива. Немає гомону та криків у мобільні телефони. Смітники стоять порожні. Недопалки знайти дедалі важче. І нині навіть голуби здаються голоднішими, кидаючись на волонтерські харчові пакунки.
Читайте безжально чесний репортаж The Guardian про постапокаліптичну реальність британської столиці мовою оригіналу за посиланням.
Фото: Jeff Moore / The Guardian