Понад 30 тисяч знімків і сотні гігабайтів інформації. 32-річний фотограф В’ячеслав Ратинський щодня знімкував Революцію Гідності. Він потрапив на Майдан 21 листопада 2013 року під час перших акцій протесту, став свідком кривавих розгонів активістів, бачив, що відбувалося після розстрілів Небесної Сотні, двічі був поранений у сутичках, але жодного разу не випустив із рук камери.
Майже вісім років Ратинський не відкривав диска з фотографіями Євромайдану, які стали його першою серйозною репортерською роботою. Каже, переймався, як з висоти досвіду виглядатимуть кадри тоді 23-річного фотокореспондента. А ще — переживав через емоційну складову знімків. Зрештою, з них почалася не лише нова Україна, а й новий Ратинський.
На прохання Reporters фотограф переглянув кожен із 30-ти тисяч знімків. Й обрав із них сотню тих, які, на якого думку, найповніше розкривають суть Революції Гідності. Тут є місце як геройству, так і трагедії. Як протистоянню, так і свого роду примиренню.
Публікація цього спецпроєкту стала можливою завдяки амбасадорам і амбасадоркам Спільноти The Ukrainians — незалежної медіакомпанії, поштовхом для створення якої також став Майдан.