19 серпня 2001 року від вибуху вугільно-метанової суміші на донецькій шахті ім. О. Засядька загинули 55 осіб — 45 на місці, 10 померли у лікарні. Український фоторепортер Сергій Ваганов, що на той час працював у газеті «Салон Дона і Баса» та співпрацював із фотоагентством ЕРА, зробив знімок, який миттєво розійшовся світом. А за десяток років світлина потрапила до рейтингу найкращих світових фотографій першого десятиліття XXI століття за версією MSNBC.
«На той час аварії на шахтах із великою кількістю жертв траплялися досить часто. У журналістів склався певний алгоритм роботи у такі моменти: першого дня ми знімали приміщення шахти, родичів шахтарів, гірничорятувальників та лікарні, наступного — урядову комісію та підготовку до поховань, на третій день — власне похорон. Більшість потерпілих потрапляли до обласного опікового центру. Там я і зробив цей знімок. Обпеченого шахтаря я знімав із кабіни “швидкої”. Кадр “зробив” не лише потерпілий гірник, але й реакція на нього медиків. Здивування на обличчях лікарів викликане не так травмами пацієнта (він мав ураження середньої тяжкості), як тим, що вони його впізнали й навіть покликали на прізвище (“Маншилін?”). Виявилося, що Анатолія Маншиліна лише два місяці перед тим виписали з опікового відділення після аналогічних травм.
Нещодавно я з подивом виявив, що Google підписує її як “فردی که کاریکاتور پیامبر را کشید”, що в машинному перекладі означає “Людина, котра зробила карикатуру на Пророка”. Нею ілюструють історії тих, хто створював карикатури на релігійну тематику або спалював Коран, — за що отримав тяжку термічну травму. Моралі тут немає — просто все, що потрапляє до мережі, може зрештою стати зовсім не тим, чим було у момент зйомки».